Фарбування скла в історії та сьогодні
Давайте поглянемо на те, як скло фарбували на зорі історії і як це робиться сьогодні. На якому етапі процесу виробництва скла додається колір і які звичайні та дивні речовини використовуються для фарбування скла.
Колір — це найбільш очевидна властивість скла. Ми сприймаємо його раніше за форму і навіть раніше за шліфування. Це також може бути одна з найцікавіших і найкрасивіших властивостей скла. Колір іноді визначає корисність скляного виробу, наприклад, коли він захищає вміст від УФ-випромінювання, але майже завжди він визначає його привабливість і бажаність. Давайте поглянемо на те, як скло фарбували на зорі історії і як це робиться сьогодні. На якому етапі процесу виробництва скла додається колір і які звичайні та дивні речовини використовуються для фарбування скла.
На зорі історії
Близько 3500 р. до н.е. виробництво першого справжнього скла почалося в Месопотамії та Стародавньому Єгипті. Деякими з перших кольорових скляних виробів були намистини та маленькі вази. Ці перші склодуви виявили, що додавання різних речовин до розплавленої маси змінює отриманий колір. Щойно були відкриті методи виробництва кольорового скла, почався вибух експериментів. Метою було знайти речовини, які б створили специфічні кольори в склі.
У VIII столітті перський алхімік Абу Муса Джабір ібн Хаян, якого часто називають просто "Гебер", записав десятки рецептів для виробництва скла певних кольорів. Гебера часто називають "батьком хімії", тому що він зрозумів, що оксиди металів є ключовим компонентом фарбування скла. (Ви можете прочитати більше про історію скла тут.)
Вітражі
Релігійні організації були серед тих, хто надавав стимули першим майстрам-склодувам. Вітражі стали дуже популярним доповненням до церков, мечетей, синагог та інших важливих будівель понад 1000 років тому. Митці, які виготовляли ці художні вікна, потребували широкого спектру кольорів, щоб створити реалістичну вітражну сцену. Їхній пошук повної палітри кольорів був стимулом для подальших досліджень та експериментів, що призвело до створення величезного асортименту кольорового скла.
Як скло фарбують сьогодні?
Кожна скляна майстерня має свої традиції та власні секретні рецепти для створення гами кольорів. Не очікуйте точних рецептів для конкретних відтінків, оскільки кожен майстер-склодув береже ці точні рецепти як зіницю ока. Однак те, що ми можемо вам відкрити, — це процес фарбування. Також на нас чекають цікавинки, такі як використання оксиду урану або фарбування скла коров’ячим гноєм. Але про це пізніше.
Процес фарбування скла
Природний колір скла — зеленуватий. Тому його потрібно знебарвити. Для цього використовують нітрат натрію або діоксид марганцю. Коли підготовлена безбарвна суміш (що є стандартом), можна починати.
Сухе змішування
Хоча опис, що йде далі, здається простим, це зовсім не так. Фарбування скла — це точна робота, тому важливо все ретельно виміряти, підготувати та спланувати. Оксиди металів, що використовуються для фарбування скла, зберігаються у вигляді порошку. Ці оксиди додаються безпосередньо до сухої суміші шихти, і все це потрапляє в змішувач. Суміш має бути ідеально однорідною, тому на змішуванні не економлять.
У плавильній ванні
Ідеально поєднана суміш потім завантажується у величезну плавильну ванну і плавиться, доки не утвориться розплавлене скло, з якого потім створюються відомі нам кришталеві вироби.
Має відповідати
При кожній зміні кольору відтінок повинен бути налаштований так, щоб відповідати на сто відсотків. У високоякісних скловарнях неможливо, щоб окремі партії кольору з однією назвою відрізнялися хоча б на пів тону. Тому при кожній зміні спочатку створюється "контрольний стержень", щоб оцінити, чи правильно змішаний колір. Якщо колір не змішаний з абсолютною точністю, вся партія вагою 350 кг йде у відходи, а це втрата.
Змішуємо сухі інгредієнти, змішуємо і плавимо.
Перевірені рецепти
Кольори скла — це основний елемент; експерти стверджують, що можна створити персоналізований колір, але кожен колір повинен пройти через хімічну розробку та дослідження, перш ніж його можна буде змішати. Це займає багато часу, і до моменту такої розробки колір може вже вийти з моди. Тому склодуви дотримуються перевірених кольорів скла, рецептів віком до 160 років, які передаються з покоління в покоління.
Скло як хамелеон
Кольорове скло нарешті піддається вихідній перевірці при різних варіаціях світла. Воно виглядає зовсім інакше при штучному світлі і по-іншому при природному світлі. Товщина стінки скла також відіграє роль. На товстішій стінці колір виглядає більш концентрованим, ніж на тонкостінній склянці. Також необхідно враховувати, яке шліфування підходить для якого кольору, оскільки не всі кольори скла ідеальні для шліфування. Кольори також впливають на твердість скла. Коротше кажучи, фарбування скла — це не абищо, це ціла наука. Тому добре дотримуватися старих і перевірених формул.
Палітра кольорів
Рецепт виробництва кольорового скла зазвичай передбачає додавання оксиду металу до скла, ми вже це знаємо. У таблиці нижче перераховані деякі оксиди металів та кольори, які вони створюють. Список також включає діоксид марганцю та нітрат натрію. Це знебарвлювачі: матеріали, які нейтралізують вплив кольору домішок у склі. Таблицю слід сприймати лише як орієнтир, тому що, як ми вже казали, конкретні сполуки та рецепти кожен майстер-склодув тримає при собі.
Це лише для ознайомлення, існує багато інших кольорів, а також сполук, які використовуються.
Не плутайте фарбування з лакуванням
Хоча це, мабуть, очевидно на перший погляд, ми краще наголосимо на цьому. Не все кольорове скло створюється з розплавленого кольорового скла. Є багато скла, яке фарбується шляхом напилення фарб лише після завершення виробу. Наприклад, вся популярна колекція Rainbow або Plantica. У якісних чеських виробників ці кольори стійкі, міцні та абсолютно безпечні; крім того, це виглядає чудово, як ви вважаєте?
Цікавинки на завершення
Атомне скло
Чи знали ви, що існує скло, яке фарбували ураном? Точніше, оксидом урану, часто з додаванням оксиду заліза для підсилення зеленкуватого кольору. Ви можете знайти його під такими назвами, як уранове скло, атомне скло, вазелінове скло. Це скло вироблялося переважно між 1850 і 1920 роками, коли воно було найбільш популярним. Під час Другої світової війни весь уран був конфіскований, і виробництво уранового скла зупинилося. До 1959 року, коли виробництво почалося знову, але не значно, тому що уран був і залишається дуже дорогим.
До сьогодні існують справжні ентузіасти та колекціонери атомного скла, які володіють великими колекціями. Скло має світлий жовто-зелений колір, і якщо його піддати впливу УФ-світла, воно має прекрасне, можливо, трохи моторошне сяйво. Хоч як дивно це звучить, це скло жодним чином не є радіоактивним, оскільки оксид урану достатньо стабільний, щоб не викликати випромінювання. Це скло абсолютно захопливе, і його варто побачити.
зліва уранове скло при нормальному світлі / справа при УФ-світлі
Скло з коров’ячим гноєм
Наші предки знали, як використовувати абсолютно все. Бурштиновий колір скла, який ми досі так любимо, був створений нашими предками за допомогою органічної речовини, доданої до розплавленої маси. Генеральний директор Českomoravské sklárny Франтішек Н. Параубек у своїй книзі Sklářské besedy (1944) стверджує, що серед перевірених методів є "...солома, сіно, тирса, сажа, вугілля, кокс, графіт і коров’ячий гній."* Ми не можемо уявити, як це спало на думку склодувам того часу; це могла б бути кумедна історія. У будь-якому разі, ми дуже раді, що вони кинули цей коров’ячий гній у розплавлену масу, тому що бурштин чудовий, і ми з радістю п’ємо з нього будь-коли.
*Цитата зі статті "Склянки з коров’ячим гноєм, Музей Влашко"
Пам’ятайте, що скло нерозчинне у воді, як і всі його компоненти, тому без вагань, "На здоров’я".